Міфи про вакцинацію

Міф:

Вакцини викликають тяжкі захворювання: цукровий діабет, бронхіальну астму,  розсіяний склероз,  рак, тиреоїдит – через багато років  після введення.

Реальність:

Наукові дослідження спростовують зв’язок між вакцинацією та вищеозначеними захворюваннями.

Наприклад, щойно з’явилася підозра, нібито вакцина проти гепатиту В збільшує ризик захворювання щитоподібної залози, як було проведене спеціальне дослідження Pharmacoepidemiol Drug Safety, 2007. Jul;16(7):736–45). Дослідження не виявило збільшення ризику розвитку захворювань щитоподібної залози, а саме хвороби Грейвса чи тиреоїдиту Хашимото після введення вакцини проти гепатиту В.



Міф:

Вакцини викликають аутизм.

Реальність:

Інформація про те, що вакцинація призводить до аутизму, не відповідає дійсності. Так, у 1998 році у відомому британському медичному журналі була опублікована стаття про зв’язок між вакциною проти кору, краснухи, паротиту та аутизмом. Але пізніше з’ясувалося, що автор статті — лікар Ендрю Вейкфілд — сфальшував усі факти. Його визнали винним у порушенні професійної етики, а потім — виключили з медичного реєстру Великобританії. Дослідження, проведені після цієї публікації Центром контролю та профілактики захворювань у США, медичним інститутом Національної академії наук Великобританії і британською Національною службою охорони здоров’я, спростували будь-який зв’язок між вакциною і виникненням аутизму. Проведено понад десяток досліджень, і їхні результати спростовують зв’язок між вакцинацією і розвитком аутизму.



Міф:

Дітям з хронічними захворюваннями вакцинацію проводити не можна.

Реальність:

Дітям із хронічними захворюваннями можна і потрібно робити щеплення. Такі діти вразливі до інфекційних захворювань, котрі протікають у них значно тяжче і призводять до серйозніших ускладнень. Тому ці діти потребують вакцинації для створення захисту від інфекцій. Більше того, такі діти потребують також вакцинації від інфекцій, що не входять у перелік 10-ти, включених до календаря щеплень України. Наприклад, дітей з бронхіальною астмою і цукровим діабетом необхідно вакцинувати проти пневмококової інфекції і щорічно проти грипу. Діти з хронічними захворюваннями печінки потребують додаткової вакцинації від гепатиту А.



Міф:

При вакцинації перевантажується імунна система дитини.

Реальність:

Вакцинація не може перевантажити імунну систему. При перенесенні захворювання навантаження на імунітет у кількасот разів вище, ніж при вакцинації. Навіть якщо одночасно ввести вакцини проти 10 інфекційних захворювань, задіюється 0,1% імунної системи дитини, тоді як при інфекційному захворюванні навантаження на імунну систему буде у кількасот разів вищим. Необхідно також пам’ятати, що наша імунна система пристосована до контактів з величезною кількістю мікроорганізмів. Наприклад, дитина у момент народження переходить від стерильних умов життя в організмі матері до існування у світі, населеному мікроорганізмами, контакт із

багатьма з яких відбувається вже у перші години життя.



Міф:

Вагітним жінкам вакцинуватися не можна.

Реальність:

Вакцинація під час вагітності можлива, а часом навіть необхідна. Наприклад, грип може бути смертельно небезпечним для вагітної жінки. Саме тому вагітні потребують захисту від грипу і можуть отримувати щеплення на будь-якому терміні вагітності. У США, Канаді, Росії та багатьох

інших країнах Європи й Південної Америки вагітних вакцинують проти грипу. Деякі країни роблять вагітним щеплення проти дифтерії та правця. Вакцинацію вагітних жінок рекомендується проводити інактивованими вакцинами.



Міф:

Краще перехворіти природним шляхом,  ніж зробити щеплення.

Реальність:

Вакцинація — завжди кращий варіант, оскільки вона або попереджує захворювання взагалі, або не допускає тяжкого перебігу хвороби і появи ускладнень внаслідок інфекційних хвороб.Якщо ваша дитина заразиться і перехворіє інфекційним захворюванням, у неї, певна річ, сформується імунітет проти цього захворювання. Однак інфекція може викликати ускладнення: параліч після поліомієліту, ураження серця при дифтерії, рак печінки через гепатит В, енцефаліт внаслідок кору.

Ризик ускладнень після інфекційної хвороби набагато вищий, аніж ризик небажаних проявів після вакцинації.

Міф:

Вакцина може ослабити імунну систему.

Реальність:

Природне інфікування певними вірусами при природному захворюванні може ослабити імунну систему, опірність організму. Але вакцини діють по-іншому. Вони містять віруси, які ідрізняються від вірусів, що викликають захворювання. Вакцинальні віруси самі настільки ослаблені, що не можуть ослабити імунну систему.

Міф:

Дітям,  які живуть з ВІЛ, щеплення робити не можна.

Реальність:

ВІЛ-позитивні діти дуже вразливі до інфекційних захворювань і потребують особливого захисту. Тому їм потрібна вакцинація навіть від інфекцій, не вказаних у календарі обов’язкових щеплень, — йдеться про грип, вітряну віспу і пневмококову інфекцію. Вакцинація таких дітей проводиться при певних лабораторних показниках стану імунної системи дитини.



Міф:

Перебуваючи на грудному вигодовуванні, дитина захищена,  тож і вакцинацію проводити не потрібно.

Реальність:

Грудне вигодовування є дуже важливим для здоров’я дитини. Але воно не здатне захистити її від інфекцій, проти яких проводиться вакцинація. Наприклад, дитина, яка перебуває на грудному вигодовуванні, при інфікуванні кашлюком може тяжко захворіти і навіть померти.



Міф:

Дитина у перші місяці життя захищена  від інфекцій „імунітетом”, отриманим від матері в утробі (материнські антитіла).

Реальність:

На жаль, імунітет матері не завжди здатен захистити дитину від інфекційних захворювань та їх важкого перебігу. Саме тому і проводиться вакцинація, покликана захистити вашу дитину з

перших днів життя.